Гребенюк Євтей Мусійович

Герой Радянського Союзу.

Народився 1900 року в с. Волоських – Кориченцях Деражнянського району Хмельницької області.
До війни Євген Мусійович ростив хліб. Багато років працював сільським ковалем, потім головою колгоспу. На фронті був помічником командира взводу, парторгом 4-ї стрілецької роти стрілецького полку.
3 грудня 1941 року брав участь у боях на Західному, Південно – Західному , першому Прибалтійському фронтах. Двічі був поранений …
Євген Мусійович був нагороджений орденом Червоної Зірки , Медаллю «За бойові заслуги».
У липні 1944 року полк було перекинуто з-під Севастополя на 1-й Прибалтійський фронт. У ті дні радянські війська закінчили визволення України і Білорусії. Запеклі бої проходили в Прибалтиці. Фронт наносив головний удар на Ригу з метою перерізати сухопутні комунікації німецької групи «Північ» із Східною Прусією.
Полк, в якому служив Гребенюк, в числі перших вийшов на річку Дубіса в районі міста Кельме. Тут 85-й полк прийняв на себе удар великих танкових і піхотних угруповань ворога. Під вечір 19 серпня 1944 року гітлерівці кинулись в атаку 10 танків і 200 автоматників. Але Радянські війська відбивали атаки одну, за одною.
Із лісу один за одним виповзали важкі танки, позаду них і поміж них бігли гітлерівці, які наближались до шосе, обабіч якого зайняв позицію підрозділ стрілецького полку. В перші хвилини бою парторг Гребенюк замінив смертельно пораненого командира взводу. У третій наступ фашисти залучили всі резерви. Тільки на окопи взводу Гребенюка ринуло 20 танків. Вони обходили позиції з двох боків. Один з них рухався просто на позицію Гребенюка.
Сталось те що до глибини душі схвилювало гвардійців: із зв’язкою гранат старший сержант кинувся під гусениці танка та загинув смертю Героя.
Похований в місті Кельме (Литва). Звання Героя Радянського Союзу посмертно присвоєно 24 березня 1945 року.

Клімов Ілля Іванович

Герой Радянського Союзу

/Files/images/Klimov.jpg

Народився у бідній сім’ї в 1916 році в с. Хомишинськ Борисівського району Курської області (Російська Федерація).
Після закінчення Київського військового училища був направлений на роботу у Вовковинці, і відповідав за будівництво укріпрайону у селах Нижнє, Кальня, Майдан …
В 1939 році одружився з Кальнянською дівчиною Єфросинією Пилипівною Леськовою. В цьому ж році розпочалась Радянсько-Фінська війна. З перших днів війни він брав участь в боях.
Рота І.І. Климова вела важкі бої на Карельському перешийку. У рукопашній сутичці був поранений у руку. Його відвезли у санчастину. В той же час 69-тий полк готувався до штурму останніх укріплень лінії Манергейма.
Хоч рана в Іллі Івановича була серйозна, але лягти в санчастину він відмовився. Після перев’язки став на лижі і вночі крізь ураганний вітер пройшов 10 км. через ліс і добрався до своєї роти.
97-ма стрілецька дивізія вела бої під Виборгом. Рота лейтенанта Клімова І. одержала наказ взяти північну частину острова Вітса-Саарі.
12 березня 1940 року на світанку рота пішла в атаку. Виконала поставлене завдання. Лейтенант вирішив допомогти бойовим побратимам здобути другу частину острова. Під час артилерійського обстрілу лейтенант І.І. Клімов загинув від осколка снаряда.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року командиру роти 69-го полку 97-ї стрілецької дивізії лейтенанту Клімову Іллі Івановичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Похований у м. Виборзі (Російська Федерація).

Мевш Михайло Павлович

Герой Радянського Союзу.

/Files/images/Mevsh.jpg

Народився 25 травня 1921 року в селі Подолянське Деражнянського району Хмельницької області. Батько його працював учителем, мати походила із селян-бідняків.
Михайло рано залишився напівсиротою: батько помер у 1928 році. Навчався у Згароцькій семирічній школі. Михайло дуже любив малювати, ще й досі зберігаються його малюнки в сільському музеї, виконані олійними фарбами.
У 1941 році був призваний в Морську піхоту. Служив на Одеській Військово-морській базі. Під час Великої Вітчизняної війни при обороні Одеси, Севастополя був нагороджений орденом Леніна, медаллю «За відвагу».
Чорноморець-розвідник 384-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту 26 березня 1944 року у складі десантної групи був висаджений в тил ворога (порт Миколаїв), де моряки захопили плацдарм в районі елеватора. Два дні моряки мужньо захищалися. 687 воїнів відбили 18 атак ворога. Коли ж на допомогу прийшли основні сили наступаючих на місто радянських військ, серед захисників плацдарму в живих залишилося лише одинадцять.
М.П. Мевш похований в братській могилі в м. Миколаєві.
20 квітня 1945 року Президія Верховної Ради СРСР посмертно присвоєно Мевшу М.П. звання Героя Радянського Союзу.

Стрілецький Петро Федорович

Герой Радянського Союзу.

/Files/images/Striletskyy.jpg

Народився 6 березня 1918 року в с. Криничне Деражнянського району, що на Хмельниччині.
Навчався у Вінницькому будівельному училищі. В 1936 році по спецнабору був направлений в Ленінградське воєнно-морське авіаційне училище. З 1939 року служив в авіації Червоно-Прапорного Балтійського флоту. В боях з червня 1941 року.
За мужність і відвагу в дні оборони Ленінграда Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1944 року командиру ланки 1-го гвардійського полку 8-ї мінно-торпедної авіації дивізії гвардії капітану Стрілецькому П.Ф. присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Його було також нагороджено орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.
Після звільнення в запас Стрілецький працював на машинобудівельному заводі під Москвою, активно займався військово-патріотичним вихованням молоді.
Помер 22 грудня 1973 року. Похований в Калінінграді Московської області.
Ім’я Героя носить Деражнянська ЗОШ №1, в котрій навчався Стрілецький П.Ф.

Кiлькiсть переглядiв: 92

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.