«Все від Матері – і слово, і пісня, і хліб»
Ось і прийшов на землю місяць травень, оспіваний у піснях, гаптований солов’їним співом, і приніс нам Свято матері.
Мама! Чи є на світі слово більш прекрасне і ніжне. У матері ласкаві руки, чуйне і щире серце – в якому ніколи не згасне любов до своїх дітей.
Мама найрідніше і найдорожча у цілім світі людина. Все у нас від матері. Це вона навчила нас вимовляти перші слова, вона відкривала для нас світ, вчила любові до людей. Мати вчила нас любові й вірності Батьківщині.
В Україні вже стало доброю традицією відзначати в другу неділю травня День Матері, берегині, духовної опори роду. Цього дня вся наша любов, ніжність, чуйність їй: Матері, яка дала нам життя і всім матерям Землі.
13 травня в Деражнянській центральній районній бібліотеці відбулася літературно – музична година: «Все від Матері – і слово, і пісня, і хліб». На захід було запрошено учасників клубу «Надвечір’я». Бібліотекар центральної районної бібліотеки Бехта Л.О. ознайомила присутніх з образом матері в творах мистецтва. Ця тема з давніх давен надихала митців усього світу на творчість.
Від Шевченкового «Там матір добрую мою, ще молодою у могилу…» і до сьогоднішніх днів українська поезія складає величальну пісню Матері.
Важко назвати поета, який би у своїй творчості не звертався до образу матері.
Багато пісень на вірші українських поетів стали народними. Це і «Пісня про рушник», «Чорнобривці» М. Сигаївського, «Сива ластівка» Б. олійника, «Два кольори» Д.Павличка та інші.
Образ матері і дитини вічна тема в мистецтві. Найдревніше зображення материнства – це ікона. Величні образи материнства в різні часи і в різних країнах оспівували художники. Ця тема невичерпна і буде хвилювати художників завжди, в будь – яку епоху. Присутні на заході переглянули слайди «Образ матері в живописі».
Мати – це людина, яка відчуває всі наші болі, радіє нашим успіхам, її болить серце, коли щось не складається в житті. Мати єдина людина, яка любить нас такими, якими ми є.
Дуже важко втрачати матерів, але найстрашніше, що може бути для матері, це втрата дитини. Це невигойна рана на все життя, це біль, який завжди в серці. І тільки віра в те, що потрібно жити, аби берегти пам'ять про найрідніших тримає матерів на цій Землі, і віра в те, що душі дітей, душі ангелів з небес спостерігають за ними та оберігають нас усіх.
Вірш «Пам’яті загиблим на майдані» О. Максимишин – Корабель, з глибоким хвилюванням прочитала Ольга Григорівна Нагорна – член клубу «Надвечір’я».
Тривожний час нині в нашій державі, гинуть наші діти, плачуть матері, тривогою повниться їх серця, моляться Божій Матері, просячи миру, щастя, здоров’я нашим дітям, нашій Україні.
Найщиріші слова подяки, найпалкіша любов, найкращі пісні матерям подарував присутнім колектив «Надвечір’я».
До заходу було влаштовано книжкову виставку: «Мати – символ добра на Землі».
Коментарi